Научно-методичний центр
Научно-методический центр Санкт-Петербурга
Научные работы Доклады, курсовые, рефераты |
|
|
На ДП “Кривбасшахтозакриття" премії виплачуються за рахунок підприємства. На базовому підприємстві для виплати одноразових премій застосовують погодинно-преміальну систему оплати праці. Згідно колективного договору максимальний розмір премії-30%. Преміювання проводиться за кожним показником окремо, в тому числі за: виконання плану витрат енергетичних ресурсів-15%; виконання плану витрат матеріальних ресурсів-5%; недопущення випадків травматизму, забезпечення дотримання правил та норм охорони праці у поточному місяці-10%. На базовому підприємстві лікарняні нараховуються згідно законодавства, з розрахунком середньомісячної заробітної плати за період шість місяців. Премія за виконання плану витрат енергетичних та матеріальних ресурсів виплачується у місяці, наступному за звітним. На ДП “Кривбасшахтозакриття", самостійно встановлено розміри премії диференційовано по професіях і групах робітників та службовців залежно від значимості й складності виконуваних робіт. З оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання, вони поділяються на 2 групи: обов’язкові й утримання за ініціативою підприємства. Обов’язкові утримання включають прибутковий податок з громадян, утримання до Пенсійного фонду, утримання на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб. До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг. Розглянемо бухгалтерські записи в табл.2.2 Таблия 2.2 Облік утриамань на ДП “Кривбасшахтозакриття" за ініцивтивою підприємства та нарахування лікарняних за грудень 2007 року
Податок з доходів фізичних осіб - це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до Державного бюджету. На базовому підприємстві збір на обов’язкове державне пенсійне страхування утримується з доходів фізичних осіб у наступному розмірі: 2%, від суми нарахованої заробітної плати. Збір на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності утримується із заробітної плати 1%, від суми нарахованої заробітної плати Збір на загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття утримується із заробітної плати і становить 0,5% від об’єкта обкладання. Об’єктом обкладання для зазначених зборів є суми оплати праці (що включають основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі), що підлягає оподаткуванню з громадян. Загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках - 50% заробітної плати. Розрахуємо на основі нарахованої заробітної плати працівників підприємства “Кривбасшахтозакриття" утримання із заробітної плати, по кожному працівнику окремо (табл.2.3). Таблиця 2.3 Утримання із заробітної плати працівників на ДП “Кривбасшахтозакриття" за грудень 2007 року
Відобразимо бухгалтерські проводки (табл.2.4). Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується тільки до заробітної плати й не застосовується до інших видів доходів. На підприємстві податкова соціальна пільга застосовується у випадках якщо розмір нарахованої за місяць зарплати не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на коефіцієнт 1,4 й округлену до найближчих 10 грн. Таблиця 2.4 Утримання із заробітної плати на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2007 рік
Установлено три рівні ПСП: звичайний - установлюється для будь-якого платника; підвищений - 150% від звичайної ПСП; подвійний - 200% від звичайної ПСП. На підприємстві заробітну плату кожному працівнику видається через касу підприємства. Виплата заробітної плати відображається такою бухгалтерською проводкою: Д-т 661 "Розрахунки за заробітною платою" К-т 301 "Каса в національній валюті". Отже, нарахування, утримання та виплата заробітної плати на підприємстві здійснюється згідно законодавству. Підприємство при відображенні операцій в обліку користується затвердженим МФУ планом рахунків бухгалтерського обліку. 2.4 Облік видачі та повернення не витрачених підзвітних сумВидача сум на господарські потреби на підприємстві здійснюється наступними бухгалтерськими проводками (табл.2.5). Таблиця 2.5 Облік видачі сум на господарські потреби на ДП “Кривбасшахтозакриття" за грудень 2007 року
На підприємстві видача сум під звіт на підставі наказу керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи у відрядженні. Спецодяг, виданий під звіт працівникам, обліковується на особистих картках останніх протягом усього встановленого терміну його використання. Списання спецодягу з під звіту до закінчення встановлених термінів його використання здійснюється на підставі актів про його непридатність. Акт здається в бухгалтерію відповідно до графіка документообігу. На основі зданих авансових звітів відобразимо витрачання підзвітних сум наступними бухгалтерськими проведеннями (табл.2.6) Таблиця 2.6 Витрачання підзвітних сум і їх від звітування за грудень 2007 року
Авансовий звіт (див. дод. Б) здається під звітною особою протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис. Авансовий звіт містить отримані підзвіт суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум або їх перевитрачання. В обліку відображаються дані з авансових звітів, перевірених арифметично, за змістом та затверджених керівником підприємства. Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючи рахунки, які відповідають призначеного авансу. Видача грошей працівнику на відрядження або на господарські потреби проводиться в касі підприємства згідно з видатковим касовим ордером (додаток В). Отже зробимо висновок, що видача та повернення не використаних підзвітних сум на господарські потреби на підприємстві відображаються в обліку проводками належним чином, згідно законодавства з поданням авансового звіту після повернення з відрядження. 2.5 Облік нарахування та виплати відпусткних сум та утримання аліментівНа підприємстві надається щорічна оплачувана відпустка працівникам згідно графіків, узгоджених з профкомом. Графіки складаються на кожний календарний рік не пізніше 15 грудня попереднього року і доводяться до відома усіх працівників під розпис. Забороняється без згоди робітника ділення відпустки на частини. Право працівника на щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. При надані відпусток: основної, додаткової у зв’язку з навчанням, творчої, соціальної та без збереження заробітної плати, підприємство керується Законом України “Про відпустки" [2]. На підприємстві при наданні щорічних і додаткових відпусток нарахування виплат за термін відпустки здійснюється шляхом розподілу сумарного заробітку за 12 календарних місяців або за фактично відпрацьований період меншої тривалості на кількість календарних днів за цей період. Нарахування та виплату відпустки зобразимо у табл.2.7 Таблиця 2.7 Нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття” за грудень 2007 року
Оформляється відпустка на підставі заяв працівників відповідно до затвердженого на підприємстві графіка відпусток. В окремих випадках до заяви працівник зобов’язаний прикласти документи, що підтверджують право працівника на відпустку або необхідність її надання. Розрахунок відпускних сум заноситься у регістр розрахунку відпускних листів (додаток Ф). Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику за його письмовою заявою, якщо на це є підстави і продовженість такої відпустки визначається за згодою керівника. На підприємстві виплата відпускних здійснюється не пізніше, ніж за три дні до початку роботи працівника. На ДП “Кривбасшахтозакриття" утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв’язку провадиться за рахунок платника аліментів. Утримання аліментів відображається бухгалтером у розрахунковій відомості (додаток С). Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату, утримання здійснюється бухгалтерією за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів. Отже, зробимо загальний висновок, що на підприємстві “Кривбасшахтозакриття" нарахування і виплата відпускних сум здійснюється згідно законодавства, а також утримання аліментів здійснюється згідно законодавства. 2.6 Відображення розрахунку з персоналом у звітності підприємстваВідображення інформації з оплати праці відображається у наступних формах фінансової звітності: форма № 1 "Баланс" (див. дод. Г); форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (додаток К); форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів” (додаток Х); форма № 4 “Звіт про власний капітал" (додаток Ч); Примітки до річної фінансової звітності" (додаток Ц); форма № 1-ПВ "Звіт з праці" (додатки Ш); форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (додаток Щ); форма № 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (додаток Ю); розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування (додаток Я); розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду ЗДСС України на випадок безробіття (додаток 1); форма Ф4-ФСС з ТВП "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності" (додаток 2). Так, у формі №1 "Баланс" за 2007 рік у четвертому розділі пасиву балансу відображені поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування (рядок 570) та з оплати праці (рядок 580), які на кінець звітного періоду відповідно становлять 62 грн. і 72 грн. У формі № 2 "Звіт про фінансові результати" (див. дод. К) за 2007 рік у другому розділі "Елементи операційних витрат" у рядку 240 відображені витрати на оплату праці, а у рядку 250 відображені відрахування на соціальні заходи, які відповідно становлять 1502 тис. грн. і 569 тис. грн. Форма статистичної звітності №1-ПВ "Звіт з праці" (див. дод. Ш) складається за даними первинної звітності та бухгалтерського обліку у відповідності з платіжними документами, за якими працівникам були здійснені нарахування та проведені розрахунки по заробітній платі. Так, у рядку 1070 відображається фонд оплати праці штатних працівників і дорівнює 2098,5 тис. грн. Форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (див. дод. Щ) термінова-піврічна (зведена) складається багатогалузевими підприємствами. Підставою для складання цієї форми є документи первинного обліку: накази, табелі обліку, довідки та інші офіційні документи, що підтверджують неявки на роботу. У цій формі відображаються такі дані, як фонд робочого часу - 227730 людино-год.; щорічні відпустки - 16472 людино-год; тимчасова непрацездатність - 8392 людино-год. Також у цій формі відображається рух робочої сили. У 2007 році на підприємство було прийнято 1 чоловік, звільнених не було. У формі № 1 ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (див. дод. Ю) відображається сума доходу, фактично виплачена у звітному кварталі фізичним особам, яка дорівнює 1134019,85 грн.; відображаються суми ПДФО, утримані з доходів, нарахованих за звітний квартал і становить 84360,95 грн.; відображається фактична сума ПДФО, перерахованого в бюджет у звітному кварталі, яка дорівнює 83273,32 грн. У розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відображаються нараховані за період після 01.01.04 р. суми заробітної плати, винагороди по договорах цивільно-правового характеру, допомога з тимчасової непрацездатності і дорівнює 8,255,57 грн (див. дод. Я). Основною формою звітності, що містить відомості про нарахування й сплату страхових внесків до Фонду ЗДСС на випадок безробіття є Розрахункова відомість, яка складається щокварталу у двох екземплярах. Підписується Розрахункова відомість керівником, головним бухгалтером і засвідчується печаткою установи. У цій відомості показуються окремо за кожен квартал поточного року наростаючим підсумком загальні суми виплат, які нараховуються й з яких утримуються страхові внески по місяцях (див. дод.1). Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності складається у двох примірниках, кожний з них підписується керівником і головним бухгалтером, завіряється печаткою підприємства. В цій відомості указується нарахована сума ФОП найманих працівників, у тому числі в натуральній формі, на яку нараховують і з якої утримують страхові внески за 2007 рік, а також наростаючим підсумком з початку року і дорівнює 2097720 грн. Отже, на ДП “Кривбасшахтозакриття" форми фінансової звітності заповнюються згідно законодавства, суми відображені належним чином. 2.7 Напрямки удосконалення організації обліку розрахунку з персоналомНа підприємстві “Кривбасшахтозакриття" бухгалтерський облік введеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій і організацій [27] та за журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою прикладних програм. Програма яка використовується на підприємстві має назву “Програма Камінських". Програма використовувана на підприємстві значною мірою не відрізняється від інших програм, але ця програма була підібрана цілком для управлінського персоналу, для легкого використання баз даних які є в цій програмі. Удосконалення організації первинного обліку на підприємстві, що досліджується нерозривно пов'язане зі створенням уніфікованих форм документів, забезпечення співставності їх даних та зв'язків реквізитів. Систематизація первинних документів з урахуванням рівнів і функцій управління також є одним із принципів їх уніфікації. Як вже згадувалося раніше на підприємстві “Кривбасшахтозакриття" застосовують автоматизовану форму бухгалтерського обліку, крім ведення табелю виходів на роботу, який ведеться в ручну (див. дод.3). 3 метою правильного. своєчасного нарахування заробітної плати робітникам, на підприємстві забезпечується точний підрахунок використання робочого часу в розрізі працівників та обсягу робіт (послуг), виконаних кожним працівником окремо. На підприємстві “Кривбасшахтозакриття" всі первині документи ведуться в автоматизованому режимі окрім табелю виходів на роботу (див. дод.3), для більшого удосконалення програми яка використовується на підприємстві треба автоматизувати табель виходів на роботу, шляхом встановлення спеціальних автоматів. Працівник приступаючи до виконання операції, через встановлений автомат відмічає магнітною карточкою свій особовий номер, час, початок і кінець операції. Ці дані автоматично передаватимуться на комп’ютер у відділ кадрів, та видаватиме дані про облік робочого часу кожного працівника. При автоматизованій обробці облікової інформації використовуються документи затвердженої форми, на кожну з яких виділені зони для кодування. Код табельних номерів зазвичай містить 3 - 5 знаків і служить для забезпечення правильності розрахунків пo зарплаті при їх автоматизації. Код видів оплат і утримань будується за двозначною серійною системою, тобто групам видів оплат та видів утримань відводяться серії двозначних кодів, окремі номери яких закріпляються за конкретними видами оплат або утримань. Документи заповнюють чітко і у відповідних графах. При заповненні вихідної інформації з обліку праці та її оплати відображаються такі кількісні показники: години - в цілих числах, дні - з одним десятковим знаком, обсяг виконаних робіт в натурі і норма виробітку - з двома десятковими знаками. При кодуванні первинних документів показник "номер роботи", який запитується при вводі, не кодується, а при наборі цей показник вводиться як порядковий номер роботи з документа, який вводиться. Нормативно-довідкова інформація створюється господарством на дату впровадження автоматизованої обробки інформації і надалі постійно коректується в цілях автоматизації розрахунків і здійснення автоматичних операцій для одержання вихідних документів. Для накопичування даних по складанню форм річного звіту про працю і її оплату складається. Розрахункова відомість (див. дод. С) Платіжна відомість (див. дод. Т) Розрахунковий листок (див. дод. Р) Застосування комп’ютерних технологій обліку створює всі умови для поєднання переваг самої обчислювальної техніки з бухгалтерським інтелектом, втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння глибинного коріння економічних явищ і процесів та досконалої методики обробки інформації, необхідної для обґрунтування управлінських рішень. Розділ 3. Аудит та економічний аналіз розрахунків з персоналом3.1 Мета і завдання аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналомМетою аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття" є: дослідження правильності підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності; вивчення стану внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку в питаннях дотримання законодавства та розрахунків з персоналом; дослідження відповідності підписів керівника та бухгалтера у відомостях; установлення достовірності, об’єктивності, законності і повноти відображення операції щодо розрахунків з персоналом; дослідження правильності оформлення авансових звітів і прикладених до них документів та своєчасність подання їх до бухгалтерії підприємства; вивчити аналіз використання фонду робочого часу; дослідити аналіз продуктивність праці; дослідити економіко математичну модель та обґрунтувати її практичні цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”; розглянути структуру та динаміку виданих та не використаних підзвітних сум нарахування відпускних сум та утримання аліментів.; Основними завданнями аудиту та аналізу розрахунків з персоналом є: перевірка правильності нарахування і виплати заробітної плати; перевірка чисельності працівників підприємства; складання листа-зобов’язання і договору на проведення аудиту; дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та підзвітних сум; перевірка правильності дотримання правил видання авансів; перевірка своєчасності здавання авансових звітів; перевірити достовірність інформації про використання робочого часу у суб'єкта господарювання; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум; перевірка правильності нарахування відпускних сум та утримання аліментів; складання аудиторського ризику та суттєвості в аудиті; складання плану та програми аудиту; перевірка аудиту нарахування заробітної плати та видачі підзвітних сум; перевірка аудиту виплати заробітної плати та підзвітних сум; проаналізувати розрахунки з персоналом, а саме: аналіз продуктивності праці, фонду заробітної плати, фонду використання робочого часу, структури і динаміки видачі і повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних та утримання аліментів. Джерелами аудиту розрахунків з оплати праці є розрахунково - відомість (див. дод. С), табель обліку використання робочого часу (див. дод.3), накази й розпорядження по підприємству, авансові звіти (див. дод. Б) з прикладеними документами, дані синтетичного і аналітичного обліку, видаткові касові ордери (додаток В) баланс підприємства (див. дод. Г), регістр розрахунків відпускних лістів (додаток Ф). Крім того, завданням аудиту являлось: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат. Отже, метою і завданням аудиту розрахунків з персоналом є перевірка та аналіз розрахунків з персоналом. 3.2 Організація та методика аудиту розрахунків з персоналом3.2.1 Методи і прийоми проведення аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття”Аудитор одержує аудиторські свідчення шляхом застосування однієї або кількох із процедур, які він безпосередньо використовує під час аудиту підприємства [31, с.232]: перевірка; опитування; підрахунки. При перевірці аудитор вивчав бухгалтерські регістри, документи, які дали змогу зібрати аудиторські свідчення різного ступеня надійності. До основної категорії документальних аудиторських свідчень, які мають різний ступінь надійності належать: аудиторські свідчення. При опитуванні аудитор визначив, що деяка інформація зберігається від обізнаних осіб клієнта. При підрахунку аудитор перевірив відповідності сум, які зазначені в регістрах обліку і первинних документах. Отже, контрольно-аудиторські процедури - це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів контролю процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення. З метою отримання доказів аудитор застосовував при аудиті необхідні методи та прийоми У таблиці 3.1 наведено перелік аудиторських прийомів, які було застосовано при проведенні аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття”. Таблиця 3.1 Перелік планованих аудиторських процедур на ДП “Кривбасшахтозакриття”
Отже, при аудиті нарахування, утримання та виплати заробітної плати були використані аналітичні прийоми, документальна та арифметична перевірка. При аудиті нарахування відпускних сум, утримання аліментів та видачі та повернення не використаних підзвітних сум були використані обстеження, усне опитування, документальна та арифметична перевірка. За аудитором лежить право вибору тих чи інших методів та прийомів. В даному випадку при проведенні аудиту на ДП “Кривбасшахтозакриття" були застосовані такі методи дослідження, як обстеження, усне опитування, документальна, арифметична перевірка та аналітичні прийоми. 3.2.2 Складання організаційних документівПісля ознайомлення з діяльністю підприємства та досягнення чіткого розуміння умов завдання, аудитором складено лист-зобов’язання (додаток 4). Цей нормативний акт документував і підтверджував прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму звітів і висновків Закон України "Про аудиторську діяльність" [1] визначає право замовника на вільний вибір аудитора. Після вибору та схвалення укладено договір (додаток 5), на підставі якого надано аудиторські послуги у вигляді консультацій. У договорі визначено такі розділи [2]: предмет і термін перевірки; обсяг аудиторських послуг; розмір і умови оплати; відповідальність сторін. Після укладення договору розпочато роботи першого рівня планування. Попередньо аудитор оцінив можливості проведення робіт і визначені замовником терміни з врахуванням професійного рівня свого персоналу, його зайнятості у інших перевірках. Також під час укладання договору вирішено необхідність залучення експертів з окремих питань чи помічників аудитора [31, с.147]. Договір на проведення аудиту основний документ, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджував, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Отже після того як аудитор надіслав на ДП “Кривбасшахтозакриття" листа-зобов’язання, між сторонами був укладений договір на проведення аудиторської перевірки (див. дод.5), в якому були ті пункти з якими сторони цілком згодні. 3.2.3 Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємствіЩоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор дав оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. В процесі такої оцінки не встановив ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. Основною метою внутрішнього контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану ДП “Кривбасшахтозакриття", виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, бригад, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться на даному підприємстві їх керівниками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов’язків, а також штатними контролерами [31, с.165]. Суб’єктами внутрішнього контролю на ДП “Кривбасшахтозакриття”є: управлінський персонал; обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських процесів; спеціальні внутрішні контролюючі служби, які створюються з метою проведення того чи іншого контролю: інвентаризаційні комісії; комісії з розслідування незвичайних подій. Посадові особи здійснюють контрольні функції при виконанні своїх функціональних обов’язків. Нормативно вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов’язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечують надання користувачам фінансової звітності для відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Слід відзначити, що система бухгалтерського обліку економічного суб’єкта вважався ефективним, та в ході фіксації господарських операцій виконувалися наступні вимоги: 1) операції в обліку правильно відображають період їх здійснення; 2) операції в обліку зафіксовані в правильних сумах; 3) операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями і обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку; 4) зафіксовані всі деталі операцій, які мають суттєве значення для обліку і звітності; 5) обмежена можливість виникнення зловживань. Аудитором оцінено систему внутрішнього контролю клієнта в наступні три етапи: загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю; первинна оцінка системи внутрішнього контролю; підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю. На стадії загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю аудитором отримано загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор прийняв рішення про те, що доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю клієнта [31, с. 195]. Аудитор, прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру системі внутрішнього контролю, в ході аудиторської перевірки здійснював процедури підтвердження достовірності цієї оцінки, які розробив самостійно. Всі етапи оцінки системи внутрішнього контролю належним чином документувались із зазначенням аргументів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї системи чи окремим засобам контролю або приймаючи рішення, яке вплине на планування аудиторських послуг. Слід відзначити, що на “Кривбасшахтозакриття" відносно ефективна система внутрішнього контролю (додаток 6), так як підприємство має досить не складну організаційну структуру, крім того, належним чином розподілені функції керування й відповідальності, у більшості з переглянутих документів виправлень виявлено не було, всі необхідні підписи на документах присутні тощо. 3.2.4 Виявлення аудиторського ризику та визначення рівня суттєвостіСуттєвість - це суперечність у показниках первинних документів, аналітичному обліку і звітності, що перевищують еквівалент 10$ США у національній валюті України на день складання певних документів, а також розходження, які впливають на зміну показників первинних документів, аналітичного обліку, статей річного балансу та річної звітності і тягнуть за собою їх зменшення чи збільшення [32, с.156]. Якщо фактична помилка, розрахована у результаті тестування, більша за мінімальну межу та менша за максимальну межу, аудитор необхідно розширює інформаційну базу тестування з метою збільшення допоміжних фактів про ступінь достовірності даних. Якщо загальна сума фактичної помилки перевищує максимальну межу попередньої, то достовірність та об'єктивність зовнішньої звітності клієнта ставиться аудитором під сумнів [32 с.158]. Серед кількісних підходів до оцінки суттєвості найбільш поширено використовуються відносні показники. Це означає, що помилки до 5% аудитор не бере до уваги; більше 10% вважаються суттєвими і аудитор вимагає внесення виправлень до фінансової звітності. Якщо помилки знаходяться в інтервалі від 5 - 10%, то рішення щодо їх суттєвості приймає аудитор [14, с.33]. Проведемо розрахунок рівня суттєвості аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття" (табл.3.2). Таблиця.3.2 Розрахунок рівня суттєвості аудиту розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"
Таким чином, рівень суттєвості аудиту іншої поточної заборгованості знаходиться у межах 2-4% (або 5,6 - 11,2 тис. грн.); забезпечення виплат персоналу - у межах 1-2% (або 0 - 0 тис. грн.); це свідчить про те, що підприємство виплати персоналу не здійснювало, поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці, страхування та з бюджетом - у межах 3-5% або (77,1 - 128,5 тис. грн.). Згідно з міжнародним стандартом аудиту 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль" [15, с.25] визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури наявності та руху готової продукції. Аудиторський ризик поділяється на три різновиди: властивий ризик, ризик контролю та ризик не виявлення. У свою чергу, властивий ризик (IR) - це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим, окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю Ризик контролю (KR) - це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій), не можна буде своєчасно запобігти (або виявити та виправити його) за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Ризик не виявлення (DR) - це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій) [32, с. 203]. У міжнародному стандарті 320 "Суттєвість в аудиті" [14] відзначено, що у процесі проведення аудиту аудитор оцінює суттєвість у взаємозв’язку з ризиком. Цей ризик аудитор встановлює для себе сам. Він тісно пов'язаний з ризиком системи обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він не може на нього вплинути, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик "виявлення" помилок до мінімуму [32, с. 207]. Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів [9]: бухгалтерського обліку підприємства; надійності систем контролю; аудиторських процедур. Єдиної методики визначення величини аудиторського ризику не існує. Кожною фірмою чи аудитором проводяться самостійно розрахунки ризиків. По даним зарубіжного досвіду допустимою величиною загального аудиторського ризику є величина, що визначається межею від 1 до 5%. Модель розрахунку аудиторського ризику: (3.1) (3.2) де AR - аудиторський ризик (%); IR - властивий ризик (%); KR - ризик контролю (%); DR - ризик не виявлення помилок. Таким чином результати розрахунку ризику не виявлення помилок на підприємстві “Кривбасшахтозакриття" після проведеного тестування наведені у додатку: Отже, після того, як отримано відповіді на питання у вищезазначеному додатку 7, підраховано відповіді "так" і "ні": Загальна кількість відповідей "так" - 15, загальна кількість відповідей "ні" - 14, загальна кількість питань -29 (див. дод.7). Властивий ризик розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "так" до загальної кількості питань. Отже, властивий ризик (IR) дорівнюватиме 52% (15/29). Ризик контролю розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "ні" до загальної кількості питань. Отже, ризик контролю (RC) дорівнюватиме 48% (14/29). Для розрахунку ризику невиявлення помилок взято аудиторський ризик на рівні 2%. Отже, ризик невиявлення помилок (DR) дорівнюватиме 8% (0,02/ (0,52*0,48)). Отже, зробимо висновок, що після розрахунку ризику не виявлення помилок на ДП “Кривбасшахтозакриття", результат становив 8% не виявлення помилок, і це свідчить про те, що аудитор не відмовився від проведення аудиту на базовому підприємстві тому, що ймовірність не виявлених помилок був значно малим. 3.2.5 Складання бюджет витрат часу на проведення аудиту, плану та програми аудитуПісля оцінки системи внутрішнього контролю аудитор склав загальний план (додаток 8) і програму проведення аудиту (додаток 9). План проведення аудиту представляв собою перелік етапів проведення аудиторської перевірки, який містив перелік видів робіт і приблизні строки їх виконання. Він був складений до початку конкретної роботи з клієнтом і враховує такі ключові завдання: схвалення замовника та укладання договору; огляд результатів попереднього аудиту; аналіз звітності; аудиторські процедури; тотожність синтетичного та аналітичного обліку згідно з зведеними документами та реєстрами; співставлення бухгалтерського обліку із системою внутрішнього контролю на підприємстві; коригування програми з урахуванням виявлених недоліків та зон ризиків У процесі роботи аудитор не вносив корективи та зміни до плану. План було погоджено з керівником підприємства. Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту (додаток 9). Програма аудиту представляв собою детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік був інструкцією для виконання аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма служить засобом контролю за роботою виконавців аудиту. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма містить перелік об’єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську перевірку. Аудитор затвердив програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об’єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки. Програма оформлена у вигляді таблиці на кожен об’єкт перевірки окремо (додаток 9). Для розрахунку бюджету часу (додаток 10) приймається до уваги попередня оцінка властивого ризику та ризику контролю, рівня суттєвості та попередній досвід. Для проведення аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття" призначено одного аудитора, двоє помічників аудитора (працівників підприємства). Отже, після того як укладено договір на проведення аудиту на базовому підприємстві, та після оцінки аудиторського ризику аудитор склав загальний план аудиту в якому зазначив всі процедури які необхідно було провести, а після склав програму в якій зазначив суттєвість по процедурах аудиту та бюджет витрат часу на проведення аудиту. Після складання організаційних документів аудитор перейде до етапу планування. 3.3 Аудит розрахунків з персоналом3.3.1 Аудит нарахування, утримання та виплати заробітної платиАудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснювалася за такими напрямками: формування та використання фонду оплати праці; розрахунки з оплати праці. Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включав: дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці; вибір раціональних форм оплати праці; своєчасне впровадження прогресивних розцінок; обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах; доцільність впровадження контрактної форми оплати праці; структуру джерел формування фонду оплати праці; правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі. На початковому етапі аудиторської перевірки з'ясовано правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу (додаток 3), нарядів, контрактів, розрахункових відомостей (додаток С), відповідних записів у обліку). Також аудитор з’ясував правильність нарахування заробітної плати (табл.3.3). Аудитором перевірено розрахункову відомість (додаток С), в якій містилися нарахування, утримання та виплата заробітної плати за окремими працівниками та по підприємству в цілому і склав робочий документ (додатки 11-17). Таблиця 3.3 Перевірка вірності нарахування зарплати на “Кривбасшахтозакриття” за 2007 рік
Як видно з табл. .3.4 відхилень при нарахуванні заробітної плати не виявлено. Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитор ретельно ознайомився зі встановленими нормами для різних видів оплат. Аудитором проаналізовано доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлено правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції. Аудитор перевірив правильність застосування тарифних ставок при погодинній оплаті праці, На останньому етапі аудитору перевірив ідентичність даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" та рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у Головній книзі й балансі на початок та кінець звітного періоду. З цією метою звірив сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (додаток 18). Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці здійснено не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничим підрозділам (додатки 11-17). Отже, при перевірці обґрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором з'ясовано дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування, утримання та виплати заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці. 3.3.2 Перевірка видачі та повернення невикористаних підзвітних сумАудит розрахунків з підзвітними особами проводять суцільним способом у такій послідовності: правильність видачі грошей під звіт; цільове призначення витрачання підзвітних сум. Спочатку аудитор встановив коло осіб, що мають право одержувати гроші під звіт. Список осіб, яким можна видавати гроші підзвіт, затверджується наказом керівника підприємства. Аванси в підзвіт видаються із каси підприємства для операційно-витрат і на службові відрядження, тому аудитор перевіряє використання підзвітних сум за цільовим призначенням. Ретельно перевіряються авансові звіти про видатки на відрядження (табл.3.4) Таблиця 3,4 Перевірка видачі та повернення невикористаних підзвітних сум за грудень 2007 року
Як видно з табл. .3.4 відхилень при видачі готівки на господарські потреби не виявлено. При перевірці обґрунтованості, видачі підзвітних сум перш за все аудитором перевірено дотримання положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном [19]. Ретельно перевірено авансові звіти про видатки на відрядження. При цьому встановлено наявність відміток у посвідченні про відрядження щодо прибуття й вибуття і звірено ці дати з компостерами проїзних квитків, перевірено правильність оплати добових, квартирних і проїзних. За регістрами аналітичного обліку, авансовими звітами з прикладеними до них документами аудитор встановив, що не значаться підзвітні суми за особами, звільненими з роботи, що не видавалася готівка працівникам у рахунок заробітної плати. Останнім етапом аудиту розрахунків з підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов`язаних з обліком підзвітних сум у Головній книзі та в балансі. Результати перевірки аудитор відобразив у своєму робочому документі (додатки 19-21). Отже, після перевірки видачі та повернення не використаних підзвітних сум, аудитором суттєвих помилок не виявлено. Аудитор визначив, що на підприємстві здійснюється наявне та повне оформлення документів. 3.3.3 Перевірка нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментівАудитор при перевірці з’ясував, що без згоди працівника ділення відпустки на частини заборонено, а також, що щорічна основна та додаткова відпустки повної тривалості у перший рік надається тільки після шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Аудитор визначив, що виплата відпускних сум працівнику здійснюється в термін, але не пізніше, ніж за три дні до виходу на роботу працівника. При перевірці відпускних сум, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися нарахування відпускних сум та склав робочий документ (додаток 22). Після перевірки нарахування відпускних сум відхилень не виявлено. Аудитор з’ясував, що на ДП “Кривбасшахтозакриття" утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. При перевірці утримань аліментів, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися утримання аліментів та склав робочий документ (додаток 23). Отже, після проведення перевірки нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів відхилень не виявлено. Підприємство розрахунок здійснює згідно законодавства. 3.4 Економічний аналіз розрахунків з оплати праці3.4.1 Аналіз використання фонду робочого часуАналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності (форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу") (додаток Щ), балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, є недостатнім, бо в ній містяться (наводяться) дані лише про документовані (офіційно зафіксовані) внутрішньозмінні простої працюючих, у тому числі робітників. Тому велике значення для виявлення реальної суми внутрішньозмінних втрат робочого часу мають матеріали обробки разових спостережень, фотографування і самофотографування робочого дня [28, с.102]. Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один працівник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл.3.5). Таблиця 3.5 Використання персоналу підприємства на “Кривбасшахтлзакриття” за 2004 і 2007 рр.
Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік (Д), і середньої тривалості робочого дня (Т): (3.1) На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менший від планованого на 9570 год. Вплив факторів на його зміну можна визначити за методом абсолютних різниць. (додаток 24) (3.2) (3.3) (3.4) Результати розрахунків за базовим підприємством наведені у додатку 24 Як видно із наведених даних, підприємство використовує виробничий персонал недостатньо повно. У середньому один робітник відпрацював 210 днів замість 220, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу становили на одного робітника 10 днів, а на всіх - 1140 днів, або 9063 год. Істотними є і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,15 год, а за всі дні, які відпрацювали всі робітники, - 3591 год (додаток 24). Загальні втрати робочого часу - 12654 год. Насправді вони ще більші, у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає і надурочно відпрацьовані години (1485 год). Якщо їх урахувати, то загальні втрати робочого часу становитимуть 14139 год,. Отже, на підприємстві більша частина втрат 21993,6 на рік викликана суб'єктивними факторами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначне вивільненню 13 працівників. 3.4.2 Аналіз продуктивності праціАналіз продуктивності праці почнемо з вивчення її рівня і динаміки оцінки виконання поставленого завдання. Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВП). Величина його залежить від виробітку робітників (РВР) питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (Ч) (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ДВ) (фактори другого рівня підпорядкування). Таким чином, середньорічний виробіток одного працюючого дорівнює: (3.5) Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу за 2007 р. проведемо за даними таблиці 3.5 способом абсолютних різниць (табл.3.6). Таблиця 3.6 Вихідні дані для розрахунку продуктивності праці за 2007 р. на ДП “Кривбасшахтлзакриття”
Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливу кожного фактора: питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу (див. дод.24): (3.6) кількості відпрацьованих днів одним робітником; (3.7) тривалості робочого дня; (3.8) середньогодинного виробітку одного робітника: ∆РВГВ = Ч1 × Д1 × Т1 × ∆ГВ (3.9) За даними таблиці 3.6 і вище наведених розрахунків, середньорічний виробіток працівника підприємства вищий від планового на 19 тис. грн. Він зріс на 19 тис. грн у зв'язку зі збільшенням частки робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу і на 40 тис. грн за рахунок підвищення середньогодинного виробітку робітників. Негативно на його рівень вплинули надпланові цілоденні і внутрізмінні втрати робочого часу, унаслідок чого він зменшився відповідно на 21,84 і на 67,43 тис. грн. Аналогічно аналізуємо зміни середньорічного виробітку робітника, що залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогоденного виробітку: РВР = Д × Т × ГВ (3.10) Обчислимо вплив цих факторів за способом абсолютних різниць (див. дод.24): ∆РВД = ∆Д × Т0× ГВ0 (3.11) ∆РВТ = Д1× ∆Т × ГВ0 (3.12) ∆РВГВ = Д1× Т1× ∆ГВ (3.13) Для аналізу середньогодинного виробітку скористаємося методикою, згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов'язаних зі змінами трудомісткості продукції та її вартісної оцінки. До першої групи факторів належать такі, як технічний рівень виробництва. У другу групу входять фактори, пов'язані зі змінами обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв'язку зі зміною структури продукції та рівня кооперованих поставок. Для розрахунку впливу цих факторів на середньогодинний виробіток застосовуємо метод ланцюгової підстановки. Крім базового і фактичного рівня середньогодинного виробітку, розрахуємо три умовних показники його величини. Для розрахунку використаємо дані табл.3.6. Перший умовний показник середньогодинного виробітку має бути розраховано у зіставних з базою умовах (за продуктивно відпрацьований час, при базовій структурі продукції і базовому технічному рівні виробництва). Для цього фактичний обсяг виробництва продукції слід скоригувати на величину його змін унаслідок структурних зрушень (∆ВПСТР) і кооперованих поставок (∆ВПКП), а кількість відпрацьованого часу - на непродуктивні витрати часу (ФРЧН) надпланову економію часу від впровадження заходів НТП (ФРЧЕ), яку потрібно попередньо визначити. Алгоритм розрахунку з табл.3.6 (див. дод.24) (3.14) Якщо порівняти одержаний результат з базовим середнього-динним виробітком, то дізнаємося, як змінився його рівень за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням її організації, оскільки решта умов наближені до базових (див. дод.24): Другий умовний показник відрізняється від першого тим, що в його розрахунку витрати праці не коригуються на ФРЧЕ (див. дод.24): (3.15) Різниця між отриманим і попереднім результатом покаже зміну середньогодинного виробітку за рахунок економії часу у зв'язку з упровадженням заходів НТП у бік зростання на 11,22 грн. Третій умовний показник відрізняється від другого тим, що знаменник не коригується на непродуктивні витрати часу (див. дод.24): (3.16) Різниця між третім і другим умовним показником відображає вплив непродуктивних витрат часу на рівень середньогодинного виробітку у бік зниження на 24,75 грн. Якщо порівняти третій умовний показник з фактичним у звітному періоді, то дізнаємося,що змінився середньогодинний виробіток за рахунок структурних зрушень виробництва продукції на 8,51 грн. Таким чином, усі фактори, за винятком третього, справили позитивний вплив на зростання виробництва праці робітників підприємства. Отже, зробимо висновок, що за рахунок інтенсивності праці у зв’язку з поліпшенням її організації, зміна середньогодинного виробітку справив позитивний вплив на зростання виробництва праці робітників підприємства, за рахунок економії часу у зв’язку з упровадженням заходів НТП, показав зміну середньогодинного виробітку у бік зростання. 3.4.3 Аналіз фонду заробітної платиПриступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати передовсім необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової. Абсолютне відхилення (∆ФЗПабс) визначають порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці у звітному періоді (ФЗП1) з базовою величиною фонду заробітної плати (ФЗП0) у цілому по підприємству, виробничих підрозділах і за категоріями працівників (дод.24): (3.17) Однак слід мати на увазі, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, оскільки цей показник визначають без урахування змін обсягу виробництва продукції у бік зростання на 60 тис. грн. Відносне відхилення розраховують як різницю між фактично нарахованою сумою зарплати у звітному періоді і його базовою величиною, скоригованою на індекс обсягу виробництва продукції. При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це зарплата робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничими результатами і сума відпускних, що відповідає частці змінної зарплати. Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні чи спадові обсягу виробництва (зарплата робітників за тарифними ставками, зарплата службовців за окладами, усі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних). Дані для розрахунку подано в табл. 3.7. Таблиця 3.7 Початкові дані для аналізу фонду заробітної плати на “Кривбасшахтозакриття" за 2006 і 2007 рр.
На основі даних табл. .3.7 визначимо відносне відхилення фонду заробітної плати з урахуванням змін обсягу виробництва продукції: (додаток 24) (3.18) Де ∆ФЗПвід - відносне відхилення фонду заробітної плати; ФЗП1 - фонд зарплати фактичний у звітному періоді; ФЗПск - фонд зарплати плановий, скоригований на індекс обсягу випуску продукції; ФЗПзм.0 - змінна сума базового фонду зарплати; ФЗПпост.0 - постійна сума базового фонду зарплати; IВП - індекс обсягу випуску продукції. Розраховуючи відносне відхилення фонду зарплати, можна застосувати так званий поправочний коефіцієнт (КП), який відображає частку змінної зарплати в загальному фонді. Він показує, на яку частку процента слід збільшити базову величину фонду зарплати за кожний процент приросту випуску продукції (∆ВП%) (додаток 24) (3.19) Отже, на цьому підприємстві є і відносна перевитрата у використанні фонду заробітної плати в розмірі 624 тис. грн. 3.4.4 Аналіз структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментівНа основі даних Балансу (додаток Г) і Головної книги проведемо аналіз структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття”. Дані зведено у таблиці 3.8. На основі диних таблиці 3.8 визначимо структуру видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки. Розрахунок структури занесемо до табл.3.9. Таблиця 3.8 Дані для проведення структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття”.
Таблиця 3.9 Структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки
Отримані дані відобразимо графічно у вигляді діаграми (рис.3.1), де у відсотках показана структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік. Рис. 3.1 Структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік. З рис.3.1 видно, що найбільша частка у видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік, належить видачі підзвітних сум, дана стаття займає 66,2%, повернення не використаних підзвітних сум 21,3%, нарахування відпускних сум 10,6%, а утримання аліментів 1,89%. У табл.3.10 розраховано динаміку видачі підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки. Таблиця 3.10 Динаміка видачі підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття” за 2004 - 2007 роки
За період 2004 - 2007 роки видача підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" постійно зростала. У 2007 році вона зросла порівняно з 2004 роком на 277тис. грн. (або 93,3%), а порівняно з 2006 роком - на 30 тис. грн. (або 1,12%). Динаміку повернення не використаних підзвітних сум за 2004 - 2007 роки розраховано у табл.3.11. Таблиця 3.11 Динаміка повернення не використаних підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки
Повернення не використаних підзвітних сум у період 2004-2005 роки. У 2007 році вони зросли порівняно з 2004 роком на 89,5 тис. грн. (або 180%), а порівняно з 2006 роком - на 45 тис. грн. (або 2%). Динаміку нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки розраховано у табл.3.12. Таблиця 3.12 Динаміка нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття за 2003-2007 роки
За аналізований період нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття”, у 2007 році зросли порівняно з 2004 роком на 43 тис. грн. (або 12,5%), а порівняно з 2006 роком - на 17 тис. грн. (або 1,607%). У табл.3.13 розраховано динаміку утримання аліментів на ДП "Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки. Таблиця 3.13 Динаміка утримання аліментів на ДП "Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки.
За аналізований період утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття”, у 2007 році зросли порівняно з 2004 роком на 7 тис. грн. (або 7%), а порівняно з 2006 роком - на 3 тис. грн. (або 1,6%). Таким чином, можна зробити висновок, що видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" мають тенденцію до зростання. Це можна пояснити тим, що підприємство молоде, розвивається і поступово потребує все більшого витрачання коштів. 3.4.5 Економіко-математична модель та обґрунтування її практичної цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”Для дослідження динаміки витрат на оплату праці на підприємстві "Кривбасшахтозакриття", використано адаптивну модель Брауна першого порядку, яка відрізняється від інших адаптивних моделей особливим механізмом пристосуванням до нових даних. Особливістю цієї моделі є також коригування її параметрів за допомогою коефіцієнту дисконтування β, що відображає великий ступінь довіри до більш пізніших даних. Таким чином, адаптивна модель Брауна при оцінці її параметрів приділяє найбільшу увагу останнім спостереженням. Суть адаптивної моделі Брауна в тому, що розрахункове значення фактору (в нашому випадку витрат на оплату праці), що досліджується в момент часу t. Воно розраховуються за формулою: Yр = А0 (t - 1) + A1 (t - 1) * k (3.1) де, А0 - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня (грн). А1 - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень, але відображаючи також швидкість росту на більше ранніх етапах (грн); Ур - витрати на оплату праці (грн). Етапи побудови лінійної моделі Брауна. Етап 1. По першим п'ятьом точкам тимчасового ряду, оцінюються початкові значення А0 й А1 параметрів моделі за допомогою методу найменших квадратів для лінійної апроксимації: A1 = Σ [ (t - tcp) * Y (t) - Y (t) cp] / Σ (t - tcp) 2 (3.2) A0 = Y (t) cp - A1 * tcp (3.3) де tcp - середнє значення часу (грн.); Y (t) cp - середнє значення досліджуваного показника (грн.); А0 - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня (грн) А1 - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень (грн). t-tср-значення часу з вирахуванням середнього значення часу. Уt-значення величини витрат на оплату праці у певний період часу. грн. . Для зручності знаходження А0 і А1 зведемо розрахунки у табл. (3.1) Таблиця 3.14. Розрахунки для знаходження початкових А0 і А1
Отже tcp = 3 (15: 5), Y (t) cp = 1190 (5950: 5). Звідси знаходимо початкові значення А0 й А1 А1 = 327,7, А0= 71,9 Етап 2. З використанням параметрів А0 й А1 по моделі Брауна знаходимо прогноз на один крок (k = 1) за формулою: Yp (t, k) = A0 (t) + A1 (t) k (3.4) де, А0 - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня. (грн) А1 - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень (грн). Yp (1) = 444,6 Етап 3. Розрахункове значення економічного показника порівнюють із фактичним й обчислюється величина їхньої розбіжності (похибки) за формулою 3.5 е (t) =Y (t + 1) - Yp (t,1) (3.5)
1) від Y (t + 1) Y (t +1) - фактичне значення Y Yp (t, 1) - розрахункове значення Y При k = 1 маємо: e (1) = 140,4 (585 - 444,1) Етап 4. Відповідно до цієї величини коректуються параметри моделі. У моделі Брауна модифікація здійснюється в такий спосіб: A0 (t) = A0 (t - 1) + A1 (t - 1) + α2 e (t) (3.6), A1 (t) = A1 (t - 1) + α2 e (t) (3.7) де e (t) - похибка прогнозування рівня, обчислена в момент часу (t - 1) на один крок уперед. α - коефіцієнт згладження даних і розраховується за формулою: α = 1-β (3.8) де α - коефіцієнт згладження; Звідси α 0,33= (1 - 0,66) β - коефіцієнт дисконтування даних, що характеризує знецінення даних за одиницю часу й відображає ступінь довіри на більш пізніх спостереженнях. Оптимальне значення розраховується по формулі: β = (N - 3) / (N - 1) (3.9) де N - довжина тимчасового ряду. Звідси β = (7-3) / (7-1) = 0,66 Наприклад для k = 1 А0 і А1 будуть дорівнювати А0 (1) = 315,59, А1 (1) = 387,49 А0 і А1, що розраховані для k = 1 будуть використовуватись для розрахунку Yp (2) для k = 2 Етап 5. По моделі зі скоректованими параметрами А0 й А1 знаходимо прогноз на наступний момент часу. Якщо t < N, то повертаємось на етап 3. Якщо t ≤N, то побудована модель є достатньо надійною. Для зручності проведення дослідження зведемо розрахунки в табл.3.15 Таблиця 3.15. Розрахунки для побудови моделі Брауна для ДП “Кривбасшахтозакриття”
Отже на останньому кроці k = 12, отримаємо модель Yp (12+ k) = А0 (12) +А1 (12), тобто Yp (12+ k) = 3172,58 + 200,52*k. Дана модель може бути використана для прогнозу, але при прогнозуванні слід пам’ятати, що термін випередження не повинен перевищувати третини (тобто кількості даних, у нас їх 4) бази дослідження. Побудуємо точковий прогноз для січень, лютий, березень та квітень 2008 року (тобто k = 1, 2,3,4) (додаток 31): Етап 6. Інтервальний прогноз будується як для лінійної моделі кривої росту і розраховується за формулою (3.10) де, - середньоквадратичне відхилення апроксимації (%); ta - табличне значення критерію Стьюдента (%); tcp - середнє значення фактору часу (%); N - довжина тимчасового ряду (%); t - значення фактору часу (%). На основі точкового прогнозу побудуємо інтервальний прогноз зі значимістю 95% і ступенях свободи, що дорівнюють 10 та використання середньоквадратичної похибки апроксимації, що розраховується за формулою (3.11) Середньоквадратичне відхилення апроксимації 0,000669824 U1=0.00222, U2=0.00223, U3=0.002234, U4=0.00241 Знайдемо інтервал в яких буде знаходитися величина фактичних витрат на оплату праці (додаток 31) Отже, зробимо висновок. що після того як знайшли інтервали в яких знаходилася величина фактичних витрат на оплату праці фактичні витрати на оплату праці будуть знаходитися на знайдених інтервалах у певний період часу. 3.5 Аудиторський висновок за підсумками процедур аудиту і аналізуЗа результатами аудиторської перевірки був складений аудиторський висновок та аудиторський звіт (Додатки 25, 26). Законом України "Про аудиторську діяльність" [9] аудиторський висновок визначався як "офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містив в собі висновок стосовно достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності" [24]. Аудитор складав аудиторський висновок про фінансову звітність регламентується Міжнародним стандартом аудиту №700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність". [16] Результатом огляду та оцінювання висновків є визначення думки аудитора про те, чи складені фінансові звіти згідно прийнятої концептуальної основи фінансової звітності, чи за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), чи за національними стандартами або практичним досвідом. Аудиторський висновок містить чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів у цілому, та окремих його елементів. Таким чином, аудитором проаналізовано ті статті фінансової звітності підприємства, які суттєво пов'язані між собою та впливають на інформацію, про яку він надав свій висновок. Аудиторський висновок складався за результатами перевірки, які зафіксовані в робочих документах аудитора За результатами проведеного аудиту аудитором надано звіт керівництву ДП “Кривбасшахтозакриття”" (додаток 26). У письмовій інформації аудитора наведено свідчення щодо недоліків в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які могли б призвести до суттєвих помилок у бухгалтерській звітності. . Аудитором самостійно розроблено форму надання письмової інформації. У даній інформації аудитора містяться в обов'язковому порядку такі свідчення: реквізити аудитора; реквізити економічного суб'єкта; вказівка на період часу, до якого відноситься документація суб'єкта, дата підписання письмової інформації аудитора; виявлені в ході аудиту суттєві порушення; результати перевірки організації і ведення бухгалтерського обліку, складання звітності і функціонування СВК економічного суб'єкта. У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку вказано, які із зауважень є суттєвими, які - ні, чи впливають або не впливають перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. (див. додатки 11-23). За результатами аудиторської перевірки операцій з розрахунків з персоналом на “Кривбасшахтозакриття”за 2007 рік можна надати позитивний висновок, оскільки аудитор отримав усю інформацію і пояснення стосовно розрахунків з персоналом. Аудитор керувався законодавством України в сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, який прийнятий в Україні, а також національними нормативами аудиту з урахуванням міжнародних норм і стандартів. ВисновкиНа основі вище викладеного можна зробити наступні висновки: Вивчено основні моменти і питання даної теми. Ознайомилась із загальною характеристикою ДП “Кривбасшахтозакриття”, а саме, що підприємство було створене у серпні 2004 року і є не акціонерним товариством, тому розрахунки ведуться тільки з оплати праці, з видачі, повернення не використаних сум, нарахування відпускних, лікарняних, утримання аліментів та утримання за ініціативою підприємства, а також, що підприємство при розрахунку заробітної плати застосовує погодинну систему оплати праці, а при видачі сум підзвіт керується законодавством. На ДП “Кривбасшахтозакриття" ведеться автоматизована організація розрахунків з персоналом. Дослідивши основну законодавчо-нормативну базу обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом, можна зробити висновок, що дотримання підприємства загальноприйнятих та законодавчих актів, сприяє підвищенню ефективності його діяльності і скороченню обсягу помилок і порушень. Проаналізувавши організацію обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом, зробимо висновок, що явних розбіжностей у відображенні та перевірці розрахунків з персоналом в зарубіжній практиці та української практиці не існує. Відповідно меті обліку розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття" сформовані знання щодо сутності, оцінки, класифікації, методології обліку розрахунків з персоналом, а також визначені основні джерела інформації для здійснення обліку розрахунків з персоналом: фінансові результати базового підприємства, первині документи, облікові регістри на підставі цих первиних документів. Проаналізувавши основні техніко-економічні показники його діяльності за період з 2004-2007 роки (див. дод. Ж), можна зробити висновок, що економічно вдалими роками підприємства був 2004-2005 роки, оскільки підприємство має збиток у розмірі 588 грн., 588 грн., відповідно 2006-2007 роки були більш збитковими це пояснюється тим, що підприємство на стадії розвитку. ДП “Кривбасшахтозакриття" має бухгалтерську службу яка складається з шести чоловік кожен з яких виконує відповідні обов’язки, які відображені в посадових інструкціях (див. дод.28, 29), також на базовому підприємстві створена служба охорони праці, що підпорядковується заступнику директора, він вирішує задачі забезпечення безпеки споруджень, устаткувань, будинків, забезпечення працюючими засобами індивідуального та колективного захисту, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих. В результаті аудиторської перевірки розрахунки з персоналом на підприємстві проведена одним аудитором на протязі одного місяця на підставі укладеного договору (див. дод.5). В уьому документі аудитором і підприємством погоджено умови проведення аудиту, вартість робіт, мету і термін перевірки. За результатами дослідження СВК можна сказати, що на базовому підприємстві достатній рівень кваліфікованих працівників, а також практичний досвід роботи, не відбувалося змін і у складі керівництва, що свідчить про стабільність стосунків, чітко розподілені обов’язки, крадіжок та зловживань не виявлено, це є позитивною стороною у роботі підприємства, також можна зробити висновок, що на ДП “Кривбасшахтозакриття" СВК є ефективною, величина ризику невиявлення помилок менше 50% (8%) (див. дод.6) - це свідчить про те, що аудитору доцільно проводити перевірку на даному підприємстві. Аудитором визначено, що фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно подано фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2008 року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні. Після проведення аудиторської перевірки розрахунків з персоналом аудитор дійшов до позитивного висновку тому, що при перевірці документів на які покладався аудитор суттєвих помилок не виявлено. Аудитор проаналізував й оцінив висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. За результатами аудиторської перевірки операцій з розрахунків з персоналом на “Кривбасшахтозакриття” за 2007 рік аудитор надав позитивний висновок, оскільки аудитор отримав усю інформацію і пояснення стосовно розрахунків з персоналом. Аудитор керувався законодавством України в сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, який прийнятий в Україні, а також національними нормативами аудиту з урахуванням міжнародних норм і стандартів. За проведеним аналізом розрахунків з персоналом можна зробити висновок, що коефіцієнти приймання і звільнення робітників у 2007 році порівняно з 2004 роком не змінились і склали відповідно 0,03 та 0,07 пунктів. При цьому коефіцієнт плинності кадрів зменшився на 16,7%, а коефіцієнт постійності кадрів збільшився на 1,1% у 2007 році в порівнянні з 2004 роком. Спостерігається тенденція до збільшення плинності кадрів, що негативно вплине на ефективність господарської діяльності підприємства. а також проаналізовано структуру і динаміку видачі, повернення не використаних підзвітних сум, утримання аліментів та нарахування відпускних за 2007 рік, що найбільша частка припадає видачі підзвітних сум Отже, можна зробити висновок, якщо підприємство розширить свою діяльність, збільшить виробничі потужності, створить нові робочі місця, то необхідно буде визначити додаткову потребу в трудових ресурсах та категоріями та професіями, джерела їх залучення. Список використаних джерел1. Закон України “Про оплату праці" №108/95 від 24.03.1995 р. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006 №44, с.45 2. Закон України “Про відпустки" №505/96 від 15.03.11 1996 р. ВВР 2006 №45, с.47 3. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996 - XIV від 16.07.99 р. ВВР 2006 №45, с.10. 4. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ". №11/98 від 11.01.2001 р-ВВР 2006 №45, с.48 5. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №17/98 від 22.02.2001 р. ВВР 2006 №45, с.47. 6. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №16/98 від 03.04.2003 р. ВВР 2006 №45, с.47 7. Закон України “Про загальнодержавне пенсійне страхування" №18/98 від 04.05.2001 р. ВВР 2006 №45, с.47 8. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 -IV від 22.05.03 р. ВВР 2006 №45, с.48. 9. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними законами № 81/95 від 14 березня 1995 р. ВВР 2006 №45, с.152 10. Закон України “Про колективні договори і угоди" №3356 від 01.07.93р. ВВР 2006 №45, с.85 11. Закон України “Про охорону праці" №2694 від 14.10,92р. ВВР 2006 №45, с.95 12. Закон України “Про господарські товариства” №56 від 29,11, 2001. ВВР 2006 №45, с.25 13. Закон України “Про акціонерні товариства” №65 від 30,11, 2001. ВВР 2006 №45, с.23 14. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу” №277. від 27.10.2001 р. ВВР 2006 №45, с.43 15. Постанова про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати. №100 від 08.02.1995 р. ВВР 2006 №45, с.42 16. Постанова Кабінету Міністрів України “Про види заробітку, які підлягають обліку при утримані аліментів із змінами та доповненнями № 769 від 27,09,95 ВВР 2006 №45, с.102 17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", № 318. від 31.12.99 р. ". ВВР 2006 №45, с.75 18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", №601 від 28.10.2003 р. ВВР 2006 №45, ст.36. 19. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордоном” №59 від 13.03.98. ВВР 2006 №45, с.34 20. Кодекс законів Про працю зі змінами та доповненнями ЗУ №1356 від 24,12,99р. ВВР 2006 №45, с.65 21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доходи" №290 від 29,11, 1999. ВВР 2006 №45, с.56 22. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування №291 від 30,11, 1999. ВВР 2006 №45, с.32 23. Наказ держкомстатистики України “Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" №5 від 21.06.2002 р. ВВР 2006 №45, с.45. 24. Міжнародний стандарт аудиту 300 "Планування" //: www.iasb,org 25. Міжнародний стандарт аудиту 320 "Суттєвість в аудиті". //: www.iasb,org 26. Міжнародний стандарт аудиту 400 "Оцінка ризику та внутрішнього контролю" //: www.iasb,org 27. Міжнародний стандарт аудиту 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" //: www.iasb,org. 28. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навчальний посібник-Київ: ЦУЛ, 2003. - 288с. 29. Богиня Д.П. Основи економіки праці: Навч. посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Знання - Прес, 2002. - 313 с. 30. Бутинець Ф.Ф. "Бухгалтерський фінансовий облік" Житомир ПП "Рута" 2001 рік. 31. Бутинець Ф.Ф.,. Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. "Організація бухгалтерського обліку; 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 576. 32. Давидов Г.М. Аудит: Навч. Посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во "Знання"; КОО, 2002. - 363 с. - (Вища освіта XXI століття). 33. Загородній А.Г. Аудит: теорія і практика: 2-ге вид., перероб. Та доповн. - Л.: "Львівська політехніка", 2004. - 453 с. 34. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту.: Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.: Каравела, 2005 - 560 с. 35. Пилипенко І.І. Аудит. Методика документування: кол. авторів. - К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомітету України. - 2003. - 457 с. 36. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. - 2-ге вид., випр. І доп. - К.: Знання, 2005. - 662 с. - (Вища освіта XXI століття). 37. Сопко В.В., Шило В.П. Організація і методика проведення аудиту: Навчально - практичний посібник. - 2-ге вид., перероб. та доповн. - К.: ВД "Професіонал", 2006. - 576с. 38. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посібник. - К.: Знання-Прес, 2002. - 223с 39. Цандер Эрнст "Оплата труда на малых и средних предприятиях". - 10-е изд. / Пер. с нем. В.Р. Воронькова; под общей редакцией Р.М. Гринёва. Обнинск: ГЦИПК. - 1995. - 275 с. 40. Яковлев Р.А. "Оплата труда на предприятии". - 2-е изд., перераб. и дополн. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. - 344с. 41. Яровий О.Д., Гапоненко М.А. Охорона праці на підприємстві. - Київ: "ЛОГОС", 2002. - 386с.
| |
Научно-методический центр © 2009 |
|